згадую слова, що ти сказав
як ходили по асвальту босі
і незнали мір розмови барв
З неба падали краплини щастя
а в очах горіла іскра мрій
із каштанів падало осіннє листя
і я думала... ти тільки мій!
Ще секунда, і життя пропало
вже нема тих радісних надій
наче в мрії мої небо впало
а ти... смуток на душі своїй розвій
Поделиться
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться