щоб знову в ньому розчинитись
уваги й ніжності напитись,
та не побачити вогню.
Цілую твої губи палко
цілую так немов в останку...
в твоїм нескоренім світанку
себе я в відчаї знайду.
До тебе лину як до сонця,
чекаю зустріч випадкову
та відчуваю я в долоні руку,
на жаль вже довго не твою.
І ти не мЕне обіймаєш,
не мій опал щоночі ловиш
та поруч завжди уявляєш,
бо знаєш..
я. тебе. люблю...
Поделиться
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться