Нічого не просила я у тебе...
Для себе лиш просила рівноваги,
Як дивно, але більшого не треба.
Безсонням виміряв мою самотність,
Ковток любові кавою під вечір,
Минулий час, як вічна незворотність,
А пам'яттю забуті мною речі.
Нічого я ні в кого не просила,
Ти винятком також не був для мене,
Ту осінь, що тоді була красива,
Просила зрозуміти незбагненне.
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться