коли цвіли дерева й квіти,
коли світили фарові вогні,
й щасливі посміхались діти.
Вони сміялись і разом жили,
тай загалом були щасливі,
житєвою рікою разом плили,
і обоє були дуже вродливі.
Та щось сталось, побили горшки,
якась дрібниця, а розвели мости.
Вона пішла зупинитись не знайшла спосіб,
вони розійшлись... І знов була осінь!
Поделиться
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться