бахкають торпеди.
снаряди, бомби, міни і ракети
летять над чорним, виснаженим небом.
Солдати гинуть і сумують їхні мати,
синів чекають, плачуть, виглядають.
Неповернуться вже вони додому,
уже ніколи, більше вже ніколи.
А материнське серце тихо ниє,
Дружини плачуть за чоловіками.
А діти тихо,тихо,тихо,тихо
питають в мами,- де мій любий тато?
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться