Перше кохання?!

Любов – частина душі.внутрішнього себе.

Народившись , ми любим : тата , маму і. т. д.

Ми вже виросли, та стали підлітками : перше кохання. деякі люди не розуміючи значення цього слова можуть просто говорити це. Подобатись і любити - це ніби " +" і " -" . Хто насправді любив , зрозуміє мене.

Спілкування хлопця і дівчини- це природньо, і дружба між ними існує.просто інколи вона переростає у любов.а після стосунків мало випадків,коли хлопець з дівчиною залишають друзями.

Перший поцілунок, перше відчуття чогось, що не можливо пояснити..

Перші відносини-з цього і починається зрілість.

Перша любов часто або невзаємна,або нетривала..добре ,коли інакше. Але коли перша любов є невзаємною…. Тоді дуже важко…внутрішній світ змінюється..з’являються нові пріоритети в житті…важко внутрішньо перебороти її…забути всі почуття,все ,що було і почати спочатку….коли ти хочеш бачити в кожній людині протилежної статі його…в таких випадках перша любов робить нас дорослішими..витривалішими…сильними духом…але водночас приносить нам першу моральну біль..перші розчарування в житті...Не менш важливим є те,що кохаючи в перший раз ми внутрішньо змінюємось…адже хочемо бути ідеальними для своїх половинок. якщо ж не взаємно..то ще більш хочемо стати такими,щоб нас покохали..

Не варто спішити любити..тому,що не завжди це приносить нам радість. а жити …і кожного разу бачачи його тремтіти всім тілом….сприймати кожне слово і мучитись після хвилинної випадкової часто зустрічі жахливо.(((

Отаке воно..перше кохання…..