Маски

Є люди як в театрі

Лицемірні дуже.
Не знімають своіх масок,
Навіть в свому сні..
Все чарують в світі
Музикою злою,
Зовсім не важливо,
Скільки ім вже літ..
А найкращі друзі
Відвернулись всі..
Всю любов перетворили
В спогади сумні..
Десь напевно є ще серце,
Вірне,добре,чарівне..
І всі спогади стають веселі,
А щастя чисто золоте...