Небесна Сотня

Шалений вітер розриває блакитно-жовті прапори,
В повітрі мерехтять скажені кулі-
Здалека віддається голос дітвори
Всі думають про дні уже минулі
Ніхто не забуде,як в спину стріляли героям і ще молодим
За наше життя вони душу поклали
Під небом рідним,а не чужим
Ніхто не забуде сміливість в очах-
Відвагу й пошану народу
І стомлені крики у темних ночах
Коли йшла"війна" за свободу.
Залишетесь ви назавжди у серцях-
Як ті що боролись за волю..
А сльози,що в вас на мужніх лицях
Завдають нам скаженого болю..