Кохаю здається й досі його кохаю

Кохаю, здається й досі його кохаю,
Не знаю, чом серце до нього рветься, не знаю.
Забула, здавалось навіки його я забула,
Благала, у Бога кохання нового благала.

Кричала б, щосили я кричала б,
Прощала б, знову і знову йому прощала б,
Чекала б, зранку й доранку його чекала б,
Ридала б, вночі тихенько собі ридала б.

Кусала, губи його я кусала,
Шептала, "я люблю тебе", шептала,
Пригортала, до себе його я пригортала,
Відкривала, знову серце йому відкривала.

Якби знала, що кохати не можна його, якби знала!
Відпустила, тепер я його відпустила,
Закриваюсь, від всіх тепер закриваюсь,
Намагаюсь, забути його, намагаюсь...